І пам’ять про війну нам книга оживляє

Рекомендаційний список літератури для

користувачів-учнів

(До 75-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)

У  списку  подано  книги  про  Другу світову війну, а також твори  відомих  українських  письменників про роки німецької окупації, юних   месників  у підпіллі та партизанських  загонах, про життя  дітей у період  вигнання  з  України  нацистських   окупантів. Список   стане  в  пригоді  учням , а також   батькам  і  педагогам.    

• Багряний І. Людина біжить над прірвою [Текст] : роман / І. Багряний; післямова             Л. Череватенка. – Київ: Укр. письм., 1992. – 320 с.  

У центрі роману – образ архітектора Максима, який зазнав знущань у часи сталінщини, але і в роки фашистської окупації не змирився з ідеологією нових господарів. Поневіряння по прифронтових тюрмах, допити… Врешті Максимові вдається втекти, кілька разів він ледь не гине у дорозі. У дорозі над прірвою… 

• Багряний І. Огненне коло [Текст] : повість / І. Багряний. – Львів : Євросвіт, 2006. –             132 с. – (Така правда).

Повість «Огненне коло» – це спроба осмислити і відобразити майже невідому досі сторінку нашої історії періоду Великої Вітчизняної війни – діяльність дивізії січових стрільців СС «Галичина», що і в еміграції правдиво висвітлена не була. Іван Багряний трактує її як велику трагедію, коли українці у радянській формі вбивали українців у німецькій формі.  

•         Гончар О. Прапороносці [Текст]: трилогія / О. Гончар ; післяслово В. Коваля ; худож. оформл. М. Пшінки. – Київ: Веселка, 1995. – 463 с. : іл.

Про внесок солдатів-українців у перемогу над фашизмом.

•         Гуцало Є. З вогню воскресли. Мертва зона. Біль і гнів. Безголов’я [Текст]: повісті / Є. Гуцало ; післямова В. Плюща. – Київ: Укр. вид. група, 1996. – 430 с.

В основі повістей лежать спогади та розповіді жителів спалених під час війни сіл. І в «мертвих зонах» люди, які залишилися живими, здатні на героїчний вчинок.

•         Загребельний П. А. Дума про невмирущого [Текст]: повість / П. А. Загребельний. – Харків: Фоліо, 2003. – 398 с.

Повість розповідає про трагічну долю українського юнака, яка стала символом гідності й непереможності людського духу.     

•         Загребельний П. А. Європа-45 [Текст] : роман / П. А.Загребельний. – Київ.: Дніпро, 1985. – 543 с.     

Час дії твору відомого українського письменника – завершальний період Великої Вітчизняної війни. Герої роману – люди різних країн світу, які об’єдналися в маленький партизанський загін, згуртовані непримиримою ненавистю до фашизму.

•         Збанацький Ю. О. Ми – не з легенди [Текст] / Ю. О. Збанацький. – Київ: Укр. письм., 1995. – 687 с.       

Книга «Ми – не з легенди» про те, як взялися за зброю і стали до боротьби з німецько-фашистськими загарбниками колишні вчителі, хлібороби, лісівники, коли прийшов над їхню землю ворог. Про те, як організовувалася  ця боротьба, ставала все масивнішою, як не знали спокою й пощади чужинці у межиріччі Десни і Дніпра.    

•       Костенко Л. Над берегами вічної ріки [Текст] : поезія / Л. Костенко. – Київ: Рад.           письменник, 1977. – 164 с.

До збірки ввійшли вірші про безсмертя наших воїнів, які перемогли фашизм.

•         Капранови Брати. Забудь-річка [Текст] : Роман/ Брати Капранови. – Київ: Нора-Друк, 2016. – 544 с. – (Читацький клуб).

Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА.

Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні.

Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ живих та світ мертвих. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині.

20 фільмів про Другу світову війну

(Рекомендовано до перегляду

Українським інститутом національної пам’яті)

«Хайтарма» (режисер Ахтем Сейтаблаєв; Україна; 2013).

Фільм про трагічну дату в історії кримськотатарського народу – 18 травня 1944 р., початок сталінської депортації кримських татар. У центрі сюжету – льотчик, двічі герой Радянського Союзу Аметхан Султан. Прем’єра фільму відбулася у 2012 р.

Операція «Валькірія» (режисер Брайан Сінгер; США – Великобританія – Німеччина; 2008).

Фільм базується на реальних історичних подіях. Екранізується замах високопоставлених офіцерів вермахту на Гітлера.

Катинь (режисер Анджей Вайда; Польща; 2007).

Фільм «Катинь» розповідає про історію жінок – матерів, сестер, дочок масово страчених за наказом Сталіна в Катинському лісі силами НКВС офіцерів Польської Армії.

Листи з Іводзіми (режисер Клінт Іствуд; США; 2006).

Шістдесят один рік тому армія США та армія Японії зустрілися на острові Іводзіма. Через багато десятиліть потому, під шаром затверділої землі цього ж острова, було знайдено кілька сотень солдатських листів. Завдяки ним, вдалося відтворити складні людські долі, у т. ч. і долю видатного генерала, який очолював японську армію під час Другої світової війни.

Прапори наших батьків (режисер Клінт Іствуд; США; 2006).

Фільм про битву за острів Іводзіма, яка була найкровопролитнішою серед усіх сухопутних боїв на островах Тихого океану під час Другої світової війни. Події подаються з погляду американських солдат.

Чорна книга (режисер Пол Верховен; Голландія; 2006).

Гостросюжетна воєнна драма. У центрі фільму – історія єврейської дівчини, яка намагається вижити в окупованих німцями Нідерландах. Події розгортаються в останні місяці Другої світової війни.

Бункер (режисер Олівер Хіршбігель; Німеччина; 2004).

Німецько-італійсько-австрійський фільм відображає останні десять днів життя Адольфа Гітлера в Берлінському бункері, а також показує тогочасну ситуацію в Берліні. Сценарій написаний на основі мемуарних даних, свідчень очевидців та історичних досліджень. Фільм був номінований на премію «Оскар» у категорії «Найкращий іншомовний фільм».

Свої (режисер Дмитро Месхієв; Росія; 2004).

Драма про втечу з військового полону російського солдата та єврея, які були захоплені німцями в Псковській області.

Піаніст (режисер Роман Поланскі; Великобританія – Німеччина – Польща – Франція; 2002).

Фільм, що отримав «Золоту пальмову гілку» і три «Оскара», знятий за автобіографією Владислава Шпільмана. Шпільман – один з кращих піаністів Польщі 30-х рр. минулого століття, але його життя кардинально змінилося після захоплення Польщі нацистами.

Врятувати рядового Райана (режисер Стівен Спілберг; США; 1998).

Картина Стівена Спілберга оповідає про події під час Нормандській операції Другої світової війни. Фільм отримав п’ять премій «Оскар», у 2014 р. занесений до Національного реєстру США.

Тонка червона лінія (режисер Терренс Малік; США – Канада; 1998).

Воєнна драма, знята на основі однойменного роману Джеймса Джонса, розповідає вигадану історію про битву за Гуадалканал у Другій світовій війні. Номінований на «Оскара» в категорії «Найкращий фільм року».

Сталінград (режисер Джозеф Фільсмайер; Німеччина; 1993).

Один з кращих фільмів про війну і найкращий – про події навколо Сталінграду. Війна розглядається з точки зору німецьких солдат. Після того, як було втрачено майже весь особовий склад, заклик фюрера «Стояти до кінця!» набув для німецьких солдат зовсім іншого значення.

Уран (режисер Клод Беррі; Франція; 1990).

Дія фільму відбувається в невеликому французькому містечку відразу після Другої світової війни. Бої щойно відгриміли, і люди повертаються до мирного життя. Комуністи, у свою чергу, «полюють на відьом» і називають зрадником, будь-кого, хто   спілкувався з фашистами.

Вітер зі сходу (режисер Робер Енріко; Франція – Швейцарія; 1986).

Біографічна драма, в основі якої реальна історія долі генерала Смисловського, який співпрацював з нацистами і керував російською національною армією вермахту, створеною з російських емігрантів і радянських військовополонених на території Німеччини.

Штайнер: Залізний хрест (режисер Сем Пекінг; Німеччина – Великобританія; 1979).

1944 рік. Німецький Західний фронт. Німецькі солдати давно вже б’ються не за Гітлера і не за ідеї націонал-соціалізму, а лише для того, щоб врятувати своє життя...

Муссоліні. Останній акт (режисер Карло Лідзані; Італія; 1974).

Хроніка п’яти квітневих днів 1945 р. Комітет національного визволення засудив Муссоліні до страти. Той ховається від своїх переслідувачів як звичайний злодій. Він воліє краще потрапити до рук союзників, ніж зіткнутися з помстою італійських борців за свободу, які жадають його крові. Але першими його знаходять італійці...

«Тора! Тора! Тора!» (режисери: Ричард Флайшер, Киндзи Фукасаку, Тосио Масуда; США – Японія; 1970).

Оскароносний фільм достовірно відображає атаку японського флоту на Перл-Харбор 7 грудня 1941 р.

Перевірка на дорогах (режисер Олексій Герман; СРСР; 1971).

Фільм про колабораціоніста, який приєднався до радянських партизан з метою спокутувати свою провину за перехід на бік противника.

В бій ідуть одні старики (режисер Леонід Биков; СРСР; 1973).

Культовий радянський фільм оповідає про будні льотчиків-винищувачів у роки Великої Вітчизняної війни.

Документальні фільми:

Катинь. Листи з раю (режисер Богдан Коровченко; Україна; 2011);

Код секретності «18» (ТРК «Студия 1+1»; Украина; 2011);

Чорна піхота (автор Іван Кравчишин; Україна; 2010);

1377 спалених заживо (автор Іван Кравчишин; Україна; 2009);

Аджимушкай. Підземелля смерті (автор Іларіон Павлюк; режисер Олексій Лябах; Україна; 2008);

Київ. Місто зрадили (автор Андрій Цаплієнко, режисер Олег Карнасюк; Україна; 2008);

Війна без переможців (режисер Леся Литвинова, історичний консультант Анатолій Кентій; Україна; 2003);

Спогад про УПА (режисер Леонід Мужук, Мирослав Джинджиристий; Україна, 1993).