Мітки

неділя, 17 травня 2020 р.

День пам’яті жертв політичних репресій

    Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.
Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті про ці страшні події.
Як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.
Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.
Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.
У зв’язку з цим президент доручив СБУ і уряду видати книгу, оприлюднити документи і матеріали про масові політичні репресії 1937-1938 років, поширити їх на іноземних мовах за кордоном, а також розпорядився проводити в школах та інших навчальних закладах уроки на цю тему.
В 2020 році День пам’яті жертв політичних репресій припадає на 17 травня.

субота, 16 травня 2020 р.

   З 2003 року третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. У 2020 році День Європи в Україні припадає на 16 травня.    Для українців це особливий день. Ще з античних часів Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.    З метою інформування читачів з питань європейської інтеграції, популяризації європейської та української культурної спадщини, сприянню налагодження та укріплення зв’язків між європейськими народами Максимівська шкільна бібліотека підготувала віртуальний міні-екскурс «По країнах Європи».    Це свято в черговий раз нагадує нам, що Європа починається не закордоном України, вона починається в серці кожного з нас. І ми - частина Європи.












четвер, 14 травня 2020 р.

До Дня Європи 2020 #EuropeDay- онлайн-квіз «Відгадай країну ЄС»



В рамках святкування Дня Європи 2020 Представництво Європейського Союзу в Україні @EUDelegationUkraine проведе онлайн-квіз «Відгадай країну ЄС».
Привіт!
Вже втратив лік дням карантину?
Забув, як виглядають твої друзі?
Записався на 10 онлайн-курсів, але якось усе немає часу їх пройти?
Пропонуємо тобі як слід розім’яти свої мізки і виграти класні призи від Представництва ЄС! @EUDelegationUkraine 
В рамках святкування Дня Європи 2020 @EUDelegationUkraine проведе онлайн-квіз «Відгадай країну ЄС».
Коли? 15 травня о 16:00-17:00
Де? ZOOM
Переходь за посиланням і реєструйся! Буде цікаво і подарунково!               https://bit.ly/EU_online_quiz

середа, 13 травня 2020 р.


16 ТРАВНЯ 2020 р. СВЯТКУЄМО ДЕНЬ ЄВРОПИ В УКРАЇНІ

     Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.

    День Європи святкується в усіх великих та маленьких містах.Різні святкові заходи проходять і в бібліотеках, щоб показати українцям, що вступ до Європейського Союзу – це дуже потрібний крок для нашої країни. Пункти європейської інформації, що створені за проектом ВГО Українська бібліотечна асоціація та функціонують в українських бібліотеках, вже четвертий рік поспіль готують спеціальні заходи та урочистості до Дня Європи.

    Проте цього року через пандемію та карантинні обмеження бібліотеки не мають змоги організовувати публічні зустрічі для відзначення Дня Європи в Україні для своєї громади. Закликаємо працівників бібліотек розробити спеціальні тематичні дистанційні заходи.

Які саме? Читайте тут    https://ula.org.ua/news/4565-16-travnia-2020-r-sviatkuiemo-den-yevropy-v-ukraini
ВГО Українська бібліотечна асоціація та Український інститут книги запрошують взяти участь у онлайновій конференції «Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19», що відбудеться 19 травня 2020 р. з 12.00 до 14.30.
В програмі конференції передбачено 3 сесії:
- Безпека користувачів та бібліотекарів: умови виходу з карантину
- Сервіси бібліотек у дистанційному режимі
- Процедури відбору, придбання та розподілу книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів у 2020 р.

середа, 6 травня 2020 р.


І пам’ять про війну нам книга оживляє

Рекомендаційний список літератури для
користувачів-учнів

(До 75-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)
У  списку  подано  книги  про  Другу світову війну, а також твори  відомих  українських  письменників про роки німецької окупації, юних   месників  у підпіллі та партизанських  загонах, про життя  дітей у період  вигнання  з  України  нацистських   окупантів. Список   стане  в  пригоді  учням , а також   батькам  і  педагогам.    
  • Багряний І. Людина біжить над прірвою [Текст] : роман / І. Багряний; післямова             Л. Череватенка. – Київ: Укр. письм., 1992. – 320 с.  


У центрі роману – образ архітектора Максима, який зазнав знущань у часи сталінщини, але і в роки фашистської окупації не змирився з ідеологією нових господарів. Поневіряння по прифронтових тюрмах, допити… Врешті Максимові вдається втекти, кілька разів він ледь не гине у дорозі. У дорозі над прірвою… 
  • Багряний І. Огненне коло [Текст] : повість / І. Багряний. – Львів : Євросвіт, 2006. –             132 с. – (Така правда).

Повість «Огненне коло» – це спроба осмислити і відобразити майже невідому досі сторінку нашої історії періоду Великої Вітчизняної війни – діяльність дивізії січових стрільців СС «Галичина», що і в еміграції правдиво висвітлена не була. Іван Багряний трактує її як велику трагедію, коли українці у радянській формі вбивали українців у німецькій формі.  
  • *        Гончар О. Прапороносці [Текст]: трилогія / О. Гончар ; післяслово В. Коваля ; худож. оформл. М. Пшінки. – Київ: Веселка, 1995. – 463 с. : іл.

Про внесок солдатів-українців у перемогу над фашизмом.
  • *        Гуцало Є. З вогню воскресли. Мертва зона. Біль і гнів. Безголов’я [Текст]: повісті / Є. Гуцало ; післямова В. Плюща. – Київ: Укр. вид. група, 1996. – 430 с.

В основі повістей лежать спогади та розповіді жителів спалених під час війни сіл. І в «мертвих зонах» люди, які залишилися живими, здатні на героїчний вчинок.
  • *        Загребельний П. А. Дума про невмирущого [Текст]: повість / П. А. Загребельний. – Харків: Фоліо, 2003. – 398 с.

Повість розповідає про трагічну долю українського юнака, яка стала символом гідності й непереможності людського духу.     
  • *        Загребельний П. А. Європа-45 [Текст] : роман / П. А.Загребельний. – Київ.: Дніпро, 1985. – 543 с.     

Час дії твору відомого українського письменника – завершальний період Великої Вітчизняної війни. Герої роману – люди різних країн світу, які об’єдналися в маленький партизанський загін, згуртовані непримиримою ненавистю до фашизму.
  • *        Збанацький Ю. О. Ми – не з легенди [Текст] / Ю. О. Збанацький. – Київ: Укр. письм., 1995. – 687 с.       

Книга «Ми – не з легенди» про те, як взялися за зброю і стали до боротьби з німецько-фашистськими загарбниками колишні вчителі, хлібороби, лісівники, коли прийшов над їхню землю ворог. Про те, як організовувалася  ця боротьба, ставала все масивнішою, як не знали спокою й пощади чужинці у межиріччі Десни і Дніпра.    
  • *      Костенко Л. Над берегами вічної ріки [Текст] : поезія / Л. Костенко. – Київ: Рад.           письменник, 1977. – 164 с.

До збірки ввійшли вірші про безсмертя наших воїнів, які перемогли фашизм.
  • *        Капранови Брати. Забудь-річка [Текст] : Роман/ Брати Капранови. – Київ: Нора-Друк, 2016. – 544 с. – (Читацький клуб).

Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА.
Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні.
Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ живих та світ мертвих. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині.
20 фільмів про Другу світову війну
(Рекомендовано до перегляду
Українським інститутом національної пам’яті)

«Хайтарма» (режисер Ахтем Сейтаблаєв; Україна; 2013).
Фільм про трагічну дату в історії кримськотатарського народу – 18 травня 1944 р., початок сталінської депортації кримських татар. У центрі сюжету – льотчик, двічі герой Радянського Союзу Аметхан Султан. Прем’єра фільму відбулася у 2012 р.
Операція «Валькірія» (режисер Брайан Сінгер; США – Великобританія – Німеччина; 2008).
Фільм базується на реальних історичних подіях. Екранізується замах високопоставлених офіцерів вермахту на Гітлера.
Катинь (режисер Анджей Вайда; Польща; 2007).
Фільм «Катинь» розповідає про історію жінок – матерів, сестер, дочок масово страчених за наказом Сталіна в Катинському лісі силами НКВС офіцерів Польської Армії.
Листи з Іводзіми (режисер Клінт Іствуд; США; 2006).
Шістдесят один рік тому армія США та армія Японії зустрілися на острові Іводзіма. Через багато десятиліть потому, під шаром затверділої землі цього ж острова, було знайдено кілька сотень солдатських листів. Завдяки ним, вдалося відтворити складні людські долі, у т. ч. і долю видатного генерала, який очолював японську армію під час Другої світової війни.
Прапори наших батьків (режисер Клінт Іствуд; США; 2006).
Фільм про битву за острів Іводзіма, яка була найкровопролитнішою серед усіх сухопутних боїв на островах Тихого океану під час Другої світової війни. Події подаються з погляду американських солдат.
Чорна книга (режисер Пол Верховен; Голландія; 2006).
Гостросюжетна воєнна драма. У центрі фільму – історія єврейської дівчини, яка намагається вижити в окупованих німцями Нідерландах. Події розгортаються в останні місяці Другої світової війни.
Бункер (режисер Олівер Хіршбігель; Німеччина; 2004).
Німецько-італійсько-австрійський фільм відображає останні десять днів життя Адольфа Гітлера в Берлінському бункері, а також показує тогочасну ситуацію в Берліні. Сценарій написаний на основі мемуарних даних, свідчень очевидців та історичних досліджень. Фільм був номінований на премію «Оскар» у категорії «Найкращий іншомовний фільм».
Свої (режисер Дмитро Месхієв; Росія; 2004).
Драма про втечу з військового полону російського солдата та єврея, які були захоплені німцями в Псковській області.
Піаніст (режисер Роман Поланскі; Великобританія – Німеччина – Польща – Франція; 2002).
Фільм, що отримав «Золоту пальмову гілку» і три «Оскара», знятий за автобіографією Владислава Шпільмана. Шпільман – один з кращих піаністів Польщі 30-х рр. минулого століття, але його життя кардинально змінилося після захоплення Польщі нацистами.
Врятувати рядового Райана (режисер Стівен Спілберг; США; 1998).
Картина Стівена Спілберга оповідає про події під час Нормандській операції Другої світової війни. Фільм отримав п’ять премій «Оскар», у 2014 р. занесений до Національного реєстру США.
Тонка червона лінія (режисер Терренс Малік; США – Канада; 1998).
Воєнна драма, знята на основі однойменного роману Джеймса Джонса, розповідає вигадану історію про битву за Гуадалканал у Другій світовій війні. Номінований на «Оскара» в категорії «Найкращий фільм року».
Сталінград (режисер Джозеф Фільсмайер; Німеччина; 1993).
Один з кращих фільмів про війну і найкращий – про події навколо Сталінграду. Війна розглядається з точки зору німецьких солдат. Після того, як було втрачено майже весь особовий склад, заклик фюрера «Стояти до кінця!» набув для німецьких солдат зовсім іншого значення.
Уран (режисер Клод Беррі; Франція; 1990).
Дія фільму відбувається в невеликому французькому містечку відразу після Другої світової війни. Бої щойно відгриміли, і люди повертаються до мирного життя. Комуністи, у свою чергу, «полюють на відьом» і називають зрадником, будь-кого, хто   спілкувався з фашистами.
Вітер зі сходу (режисер Робер Енріко; Франція – Швейцарія; 1986).
Біографічна драма, в основі якої реальна історія долі генерала Смисловського, який співпрацював з нацистами і керував російською національною армією вермахту, створеною з російських емігрантів і радянських військовополонених на території Німеччини.
Штайнер: Залізний хрест (режисер Сем Пекінг; Німеччина – Великобританія; 1979).
1944 рік. Німецький Західний фронт. Німецькі солдати давно вже б’ються не за Гітлера і не за ідеї націонал-соціалізму, а лише для того, щоб врятувати своє життя...
Муссоліні. Останній акт (режисер Карло Лідзані; Італія; 1974).
Хроніка п’яти квітневих днів 1945 р. Комітет національного визволення засудив Муссоліні до страти. Той ховається від своїх переслідувачів як звичайний злодій. Він воліє краще потрапити до рук союзників, ніж зіткнутися з помстою італійських борців за свободу, які жадають його крові. Але першими його знаходять італійці...
«Тора! Тора! Тора!» (режисери: Ричард Флайшер, Киндзи Фукасаку, Тосио Масуда; США – Японія; 1970).
Оскароносний фільм достовірно відображає атаку японського флоту на Перл-Харбор 7 грудня 1941 р.
Перевірка на дорогах (режисер Олексій Герман; СРСР; 1971).
Фільм про колабораціоніста, який приєднався до радянських партизан з метою спокутувати свою провину за перехід на бік противника.
В бій ідуть одні старики (режисер Леонід Биков; СРСР; 1973).
Культовий радянський фільм оповідає про будні льотчиків-винищувачів у роки Великої Вітчизняної війни.
Документальні фільми:
Катинь. Листи з раю (режисер Богдан Коровченко; Україна; 2011);
Код секретності «18» (ТРК «Студия 1+1»; Украина; 2011);
Чорна піхота (автор Іван Кравчишин; Україна; 2010);
1377 спалених заживо (автор Іван Кравчишин; Україна; 2009);
Аджимушкай. Підземелля смерті (автор Іларіон Павлюк; режисер Олексій Лябах; Україна; 2008);
Київ. Місто зрадили (автор Андрій Цаплієнко, режисер Олег Карнасюк; Україна; 2008);
Війна без переможців (режисер Леся Литвинова, історичний консультант Анатолій Кентій; Україна; 2003);
Спогад про УПА (режисер Леонід Мужук, Мирослав Джинджиристий; Україна, 1993).



вівторок, 5 травня 2020 р.

До Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

      Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. 
Твори українських письменників і поетів,
 які розкривають події та наслідки війни.

    До Дня пам’яті та примирення, Максимівська шкільна бібліотека пропонує огляд літератури «На хвилі пам'яті» фрагменти художніх, публіцистичних, автобіографічних творів. Вони сприяють введенню читачів-учнів в історичну обстановку, відтворенню епохи, переживанню атмосфери війни та кризових умов, в яких опинилися люди. Яскраво забарвлені розповіді про минуле, в невимушеній формі підвищують емоційне сприйняття читачами матеріалу, підсилюють виховний вплив, доповнюють формування особистісно-ціннісного ставлення до історичної події. У мережі Інтернет доступні такі оповідання, повісті, романи:

 Гончар О. Щоденники. Т. 1 (1943–1967) // Режим доступу:

Довженко О. Ніч перед боєм // Режим доступу:

Загребельний П. Європа 45 // Режим доступу:
Забужко О. Музей покинутих секретів // Режим доступу:
Самчук У. На білому коні. На коні вороному // Режим доступу:http://diasporiana.org.ua/memuari/2290-samchuk-u-na-bilomu-koni/

“1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”.

    Через цю війну пройшла кожна українська родина. На фронтах, у тилу, в окопах. Не шкодуючи ні тіла, ані власного життя. Лихо світового масштабу, що назавжди закарбувалося у пам’яті та історії. Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.



        
Українські воїни мужньо та героїчно захищали свою історію від загарбників. Пам’ятаймо подвиги та шануймо героїв!
8 травня – День пам’яті та примирення та 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні!