І пам’ять
про війну нам книга оживляє
Рекомендаційний список літератури для
користувачів-учнів
(До 75-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)
У списку подано книги про Другу світову війну, а також твори відомих українських письменників про роки німецької окупації, юних месників у підпіллі та партизанських загонах, про життя дітей у період вигнання з України нацистських окупантів. Список стане в пригоді учням , а також батькам і педагогам.
- Багряний І. Людина біжить над прірвою
[Текст] : роман / І. Багряний; післямова Л. Череватенка. – Київ: Укр.
письм., 1992. – 320 с.
У центрі роману
– образ архітектора Максима, який зазнав знущань у часи сталінщини, але і в
роки фашистської окупації не змирився з ідеологією нових господарів.
Поневіряння по прифронтових тюрмах, допити… Врешті Максимові вдається втекти,
кілька разів він ледь не гине у дорозі. У дорозі над прірвою…
- Багряний І. Огненне коло [Текст] : повість
/ І. Багряний. – Львів : Євросвіт, 2006. – 132 с. – (Така правда).
Повість
«Огненне коло» – це спроба осмислити і відобразити майже невідому досі сторінку
нашої історії періоду Великої Вітчизняної війни – діяльність дивізії січових
стрільців СС «Галичина», що і в еміграції правдиво висвітлена не була. Іван
Багряний трактує її як велику трагедію, коли українці у радянській формі
вбивали українців у німецькій формі.
Гончар О. Прапороносці [Текст]: трилогія
/ О. Гончар ; післяслово В. Коваля ; худож. оформл. М. Пшінки. – Київ: Веселка,
1995. – 463 с. : іл.
Про внесок
солдатів-українців у перемогу над фашизмом.
-
Гуцало Є. З вогню воскресли. Мертва
зона. Біль і гнів. Безголов’я [Текст]: повісті / Є. Гуцало ; післямова В.
Плюща. – Київ: Укр. вид. група, 1996. – 430 с.
В основі
повістей лежать спогади та розповіді жителів спалених під час війни сіл. І в
«мертвих зонах» люди, які залишилися живими, здатні на героїчний вчинок.
-
Загребельний П. А. Дума про
невмирущого [Текст]: повість / П. А. Загребельний. – Харків: Фоліо, 2003. – 398 с.
Повість
розповідає про трагічну долю українського юнака, яка стала символом гідності й
непереможності людського духу.
-
Загребельний П. А. Європа-45
[Текст] : роман / П. А.Загребельний. – Київ.: Дніпро, 1985. – 543 с.
Час дії твору
відомого українського письменника – завершальний період Великої Вітчизняної
війни. Герої роману – люди різних країн світу, які об’єдналися в маленький
партизанський загін, згуртовані непримиримою ненавистю до фашизму.
-
Збанацький Ю. О. Ми – не з легенди [Текст] / Ю.
О. Збанацький. – Київ: Укр. письм., 1995. – 687
с.
Книга «Ми – не
з легенди» про те, як взялися за зброю і стали до боротьби з
німецько-фашистськими загарбниками колишні вчителі, хлібороби, лісівники, коли
прийшов над їхню землю ворог. Про те, як організовувалася ця
боротьба, ставала все масивнішою, як не знали спокою й пощади чужинці у
межиріччі Десни і Дніпра.
-
Костенко Л. Над берегами вічної ріки
[Текст] : поезія / Л. Костенко. – Київ: Рад. письменник,
1977. – 164 с.
До збірки
ввійшли вірші про безсмертя наших воїнів, які перемогли фашизм.
-
Капранови Брати. Забудь-річка
[Текст] : Роман/ Брати Капранови. – Київ: Нора-Друк, 2016. – 544 с. –
(Читацький клуб).
Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним
іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР
– у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА.
Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між
ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль,
які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у
Другій світовій війні.
Назва роману
походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ
живих та світ мертвих. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній
українській родині.
20 фільмів про
Другу світову війну
(Рекомендовано до
перегляду
Українським інститутом національної пам’яті)
«Хайтарма» (режисер Ахтем Сейтаблаєв; Україна; 2013).
Фільм про трагічну
дату в історії кримськотатарського народу – 18 травня 1944 р., початок
сталінської депортації кримських татар. У центрі сюжету – льотчик, двічі герой
Радянського Союзу Аметхан Султан. Прем’єра фільму відбулася у 2012 р.
Операція «Валькірія» (режисер Брайан Сінгер; США – Великобританія – Німеччина; 2008).
Фільм базується на
реальних історичних подіях. Екранізується замах високопоставлених офіцерів
вермахту на Гітлера.
Катинь (режисер Анджей Вайда; Польща; 2007).
Фільм «Катинь»
розповідає про історію жінок – матерів, сестер, дочок масово страчених за
наказом Сталіна в Катинському лісі силами НКВС офіцерів Польської Армії.
Листи з Іводзіми (режисер Клінт Іствуд; США; 2006).
Шістдесят один рік
тому армія США та армія Японії зустрілися на острові Іводзіма. Через багато
десятиліть потому, під шаром затверділої землі цього ж острова, було знайдено
кілька сотень солдатських листів. Завдяки ним, вдалося відтворити складні людські
долі, у т. ч. і долю видатного генерала, який очолював японську армію під час
Другої світової війни.
Прапори наших
батьків (режисер Клінт Іствуд; США; 2006).
Фільм про битву за
острів Іводзіма, яка була найкровопролитнішою серед усіх сухопутних боїв на
островах Тихого океану під час Другої світової війни. Події подаються з погляду
американських солдат.
Чорна книга (режисер Пол Верховен; Голландія; 2006).
Гостросюжетна воєнна
драма. У центрі фільму – історія єврейської дівчини, яка намагається вижити в
окупованих німцями Нідерландах. Події розгортаються в останні місяці Другої
світової війни.
Бункер (режисер Олівер Хіршбігель; Німеччина; 2004).
Німецько-італійсько-австрійський
фільм відображає останні десять днів життя Адольфа Гітлера в Берлінському
бункері, а також показує тогочасну ситуацію в Берліні. Сценарій написаний на
основі мемуарних даних, свідчень очевидців та історичних досліджень. Фільм був
номінований на премію «Оскар» у категорії
«Найкращий іншомовний фільм».
Свої (режисер Дмитро Месхієв; Росія; 2004).
Драма про втечу з
військового полону російського солдата та єврея, які були захоплені німцями в
Псковській області.
Піаніст (режисер Роман Поланскі; Великобританія – Німеччина – Польща – Франція;
2002).
Фільм,
що отримав «Золоту пальмову гілку» і три «Оскара», знятий за автобіографією
Владислава Шпільмана. Шпільман – один з кращих піаністів Польщі 30-х рр.
минулого століття, але його життя кардинально змінилося після захоплення Польщі
нацистами.
Врятувати рядового
Райана (режисер Стівен Спілберг; США; 1998).
Картина Стівена
Спілберга оповідає про події під час Нормандській операції Другої світової
війни. Фільм отримав п’ять премій «Оскар», у 2014 р. занесений до Національного
реєстру США.
Тонка червона
лінія (режисер Терренс Малік; США – Канада; 1998).
Воєнна драма, знята на
основі однойменного роману Джеймса Джонса, розповідає вигадану історію про
битву за Гуадалканал у Другій світовій війні. Номінований на «Оскара» в
категорії «Найкращий фільм року».
Сталінград (режисер Джозеф Фільсмайер; Німеччина; 1993).
Один з кращих фільмів
про війну і найкращий – про події навколо Сталінграду. Війна розглядається з
точки зору німецьких солдат. Після того, як було втрачено майже весь особовий
склад, заклик фюрера «Стояти до кінця!» набув для німецьких солдат зовсім
іншого значення.
Уран (режисер Клод Беррі; Франція; 1990).
Дія фільму
відбувається в невеликому французькому містечку відразу після Другої світової
війни. Бої щойно відгриміли, і люди повертаються до мирного життя. Комуністи, у
свою чергу, «полюють на відьом» і називають зрадником, будь-кого,
хто спілкувався з фашистами.
Вітер зі сходу (режисер Робер Енріко; Франція – Швейцарія; 1986).
Біографічна драма, в
основі якої реальна історія долі генерала Смисловського, який співпрацював з
нацистами і керував російською національною армією вермахту, створеною з
російських емігрантів і радянських військовополонених на території Німеччини.
Штайнер:
Залізний хрест (режисер Сем
Пекінг; Німеччина – Великобританія; 1979).
1944 рік. Німецький
Західний фронт. Німецькі солдати давно вже б’ються не за Гітлера і не за ідеї
націонал-соціалізму, а лише для того, щоб врятувати своє життя...
Муссоліні. Останній
акт (режисер Карло Лідзані; Італія; 1974).
Хроніка п’яти
квітневих днів 1945 р. Комітет національного визволення засудив Муссоліні до страти.
Той ховається від своїх переслідувачів як звичайний злодій. Він воліє краще
потрапити до рук союзників, ніж зіткнутися з помстою італійських борців за
свободу, які жадають його крові. Але першими його знаходять італійці...
«Тора! Тора!
Тора!» (режисери: Ричард Флайшер, Киндзи Фукасаку, Тосио
Масуда; США – Японія; 1970).
Оскароносний фільм
достовірно відображає атаку японського флоту на Перл-Харбор 7 грудня 1941 р.
Перевірка на
дорогах (режисер Олексій Герман; СРСР; 1971).
Фільм про
колабораціоніста, який приєднався до радянських партизан з метою спокутувати
свою провину за перехід на бік противника.
В бій ідуть одні
старики (режисер Леонід Биков; СРСР; 1973).
Культовий радянський
фільм оповідає про будні льотчиків-винищувачів у роки Великої Вітчизняної
війни.
Документальні
фільми:
Катинь. Листи з раю (режисер Богдан Коровченко; Україна; 2011);
Код секретності «18» (ТРК «Студия 1+1»; Украина; 2011);
Чорна піхота (автор Іван Кравчишин; Україна; 2010);
1377 спалених заживо (автор Іван Кравчишин; Україна; 2009);
Аджимушкай. Підземелля
смерті (автор Іларіон Павлюк; режисер Олексій Лябах;
Україна; 2008);
Київ. Місто зрадили (автор Андрій Цаплієнко, режисер Олег Карнасюк; Україна; 2008);
Війна без переможців (режисер Леся Литвинова, історичний консультант Анатолій Кентій;
Україна; 2003);
Спогад про УПА (режисер Леонід Мужук, Мирослав Джинджиристий; Україна, 1993).
